Чинне законодавство України не містить чіткого порядку створення та діяльності приватних підприємств, під час створення такого підприємства доводиться керуватися загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів. У Цивільному кодексі приватне підприємство взагалі не згадується серед юридичних осіб. Така організаційно-правова форма передбачена тільки в Господарському кодексі.
Приватним підприємством згідно зі статтею 113 Господарського кодексу визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.
Тобто, засновниками приватного підприємства можуть бути:
- або одна чи кілька фізичних осіб;
- або одна юридична особа.
Мати змішаний склад засновників (фізичних та юридичних осіб) або складатися з декількох юридичних осіб приватне підприємство не може.
Для створення приватного підприємства його засновники розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма засновниками. Відповідно до ч. 3 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство, якщо інше не встановлено законом, діє на підставі статуту. Отже, зважаючи на відсутність в законі спеціальної вказівки щодо приватних підприємств, можна зробити висновок, що єдиним і обов'язковим для даного виду підприємств установчим документом є статут.
Чинне законодавство не містить будь-яких обмежень щодо розміру статутного капіталу приватного підприємства. Під час формування статутного капіталу приватного підприємства слід виходити лише з принципу «достатності для здійснення господарської діяльності». Статутний капітал приватного підприємства формується за рахунок внесків засновників. Внески можуть бути зроблені грошовими коштами, цінними паперами, об'єктами інтелектуальної власності, іншими речами або майновими чи іншими відчужуваними правами, що мають грошову оцінку тощо. Грошова оцінка вкладу засновника приватного підприємства визначається самим засновником, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.
Управління приватним підприємством здійснюється згідно з його установчими документами. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.
Для керівництва господарською діяльністю приватного підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.
Місцезнаходженням приватного підприємства є місцезнаходження його постійно діючого виконавчого органу. Ним може бути практично будь-яке нежитлове приміщення, а також місце проживання одного із засновників на момент реєстрації.
Немає коментарів:
Дописати коментар